ВОЛОДАРІ ЧАСУ

Микола Гоголь називав архітектуру літописом світу, підкреслюючи, що вона продовжує говорити тоді, коли вже мовчать пісні та перекази. Класик не сумнівався, що побудовані людиною споруди залишаться на віки. Секрет їхнього вічного життя — турбота та увага наступних поколінь. Для нас почесно і приємно бути частиною цього процесу завдяки співпраці з «Івано-Франківською реставрацією РІ». Про те, чим займається організація, і чому обрала для себе будівельні суміші Siltek, розповідає її директор Роман Дичек.

Mоноліт: Романе Івановичу, як виникла ідея займатися архітектурною реставрацією?

Роман Дичек: Одного разу мені запропонував це зробити польський священик Римо-католицької єпархії. Я пообіцяв спробувати. Гадаю, він довіряв мені як людині. Його віра вселила в  мене впевненість, що все вийде, і  я  організував роботи з реставрації церкви в м. Бурштині Галицького району. Це був наш перший об’єкт. Відтоді минуло майже 18 років, а скільки замовлень було, вже й не злічити.

M.: Тобто діяльність Вашої компанії спрямована на відновлення старовинних об’єктів?

Р. Д.: Ми займаємося загальним будівництвом та реставраційними роботами пам’яток архітектури. Об’єкти бувають різні, але найчастіше релігійного призначення – церкви, німецькі кірхи, собори.

M.: Зазвичай це пам’ятки на території України?

Р. Д.: Так, головними нашими замовниками є Львів та Львівська область. Тут ми реставрували найбільше об’єктів. Мабуть, так склалося тому, що це автентичний регіон. Проте останнім часом надходять замовлення і з Івано-Франківська. Тут також пам’яткам архітектури почали приділяти увагу як з естетичних, так і з фінансових міркувань.

M.: Львів став дуже популярним туристичним центром. Де в місті можна побачити ваші об’єкти?

Р. Д.: Саме у Львові знаходиться об’єкт, який ми вважаємо своєю візитівкою,  – це Латинський кафедральний собор на вул. Соборній, 1. Лише уявіть собі: він заввишки майже 100 метрів до хреста. Ми відновили 11 000 кв. м фасаду, 5  000 кв. м покрівлі плюс внутрішні роботи… Є що згадати!

M.: І є чим пишатися! Реставраційні роботи – це справа філігранна і відповідальна. Тут без знання історії, мабуть, не обійтися?

Р. Д.: Щоб зберегти автентичність будови, ми робимо детальні проекти, виводимо їх на певний рівень. Адже пам’ятку не можна змінити, її потрібно відтворити. У нашій практиці були повністю зруйновані об’єкти, які ми відроджували з нуля, повертали їм первісний вигляд. Наприклад, два роки тому в м. Верховині та м. Новий Розділ реставрували дві церкви, які почали працювати після відновлення. Звичайно, такі роботи потребують більше часу. Ми до семи років могли перебувати на одному об’єкті.

M.: Це багато. Коли розпочинаєте об’єкт, то де шукаєте інформацію для відтворення? Можливо, в архівах?

Р. Д.: Здебільшого такої документації немає. І в архіві її складно знайти. Є  дуже занедбані та забуті пам’ятки архітектури. Ми виїжджаємо на об’єкт, обстежуємо, потім встановлюємо «діагноз» та призначаємо «лікування». Розробляємо кілька стратегій роботи над проектом і обов’язково визначаємо, які будівельні та оздоблювальні матеріали знадобляться. Вони повинні бути якісними та відповідати об’єкту. Від цього залежить успіх усієї реконструкції. Так, до приїзду Павла II у 2002 році ми робили проект, який зараз виглядає так, ніби ми закінчили роботу два місяці тому. Те саме можна сказати й про семінарію в Брюховичах. Її відтворили 17 років тому до саміту Великої сімки, а будівля й досі як нова.

M.: Як ви дізналися про продукцію ПБГ «Ковальської»? Чому обрали саме лінійку «Сілтек»?

Р. Д.: Siltek уперше спробували в Бережанах, коли робили польський фасад. Пам’ятаю, що силікатна фарба не дуже добре зреагувала, і ми навіть думали, що за рік доведеться переробляти. Тому змушені були замінити будівельні матеріали. Саме тоді я випадково почув про ПБГ «Ковальська» від знайомих. А коли спробували, то виявилося, що матеріал ідеально підходить. Відтоді його й застосовуємо. Варто сказати, що за останні два роки якість продукції помітно підвищилася. Працювати з матеріалом стало легше і  швидше.

M.: Що саме із лінійки Siltek ви використовуєте?

Р. Д.: Матеріали для зовнішніх робіт, для утеплення фасадів. У нас є своя кольорова палітра матеріалів, реставраційна, але іноді замовляємо й у «Ковальської». Також використовуємо фарби, штукатурки для внутрішніх робіт, клей для каменю і кахлю. Власне, ми коли беремося за об’єкт, то робимо все комплексно – фасад, інтер’єр, покрівлю.

M.: Над якими об’єктами Ви зараз працюєте?

Р. Д.: Маємо два проекти у Івано-Франківську. Стара історична споруда по вул. Гординського, яку місто надало норвезьким інвесторам на умовах безкоштовного користування для інвестицій у розвиток інформаційних технологій. Норвежці замовили нам роботи з відновлення покрівлі. Друге приміщення – медичний університет по вул. Галицькій, 2. Ще один проект – церква в місті Стрий. Вона з незрозумілих причин почала просідати. Тож у планах багато роботи. Також маємо об’єкти в м. Червонограді, с. Гірник, смт. Делятин, що поруч з Яремчею тощо.

M.: Чи траплялися Вам на об’єктах цікаві знахідки – такий собі привіт з минулого?

Р. Д.: Було й таке. Траплялися неприємні знахідки. У підвалі старої дзвіниці в с. Берездівці, що поруч з Новим Роздолом, знайшли багато захоронень, певно, часів існування НКВС. Люди були зв’язані. Їх, мабуть, там розстрілювали. Місцевий священик одразу здійснив перезахоронення останків. Цікавий випадок стався в Старому Самборі. У церкві нагорі під хрестом була велика мідна куля, всередині якої ми знайшли капсулу часу. Там була газета, якісь папери Миколаївського цементного заводу, купюри та монети того часу, опис священика про те, як створювалася ця капсула ще за часів Першої світової війни. Усе збереглося в гарному стані. Ми все оцифрували, записали на компакт-диск, запаяли та поклали назад. Бо наступна реставрація буде, мабуть, років через 300, не раніше.